середа, 5 серпня 2020 р.

   5 серпня - Міжнародний день світлофора.

Перший світлофор був винайдений Джеєм Найтом і був встановлений в 1868 році в Лондоні біля будівлі британського парламенту. Управлявся він вручну, мав два семафорних крила, а в темний час доби підсвічували газовим ліхтарем. На жаль, в початку 1869р. ліхтар пристрою вибухнув і поранив поліцейського, який керував світлофором. Після цього випадку про світлофор забули майже на 50 років.
У 1910-му було розроблено та запатентовано перший автоматичний світлофорний пристрій.
Триколірний світлофор в тому вигляді, до якого ми звикли, з використанням жовтого ліхтаря, був встановлений в 1920р. в Детройті і Нью-Йорку.
А в Україні перший світлофор було встановлено в 1936р. в Харкові.

пʼятниця, 31 липня 2020 р.

 Джоан Роулінг 
31 липня 1965 року

Одна з найвідоміших письменниць сучасності. Подарувавши світу серію книг про Гаррі Поттера, вона вмить стала популярна і улюблена в усіх куточках землі. Уявою і талантом відомої британської письменниці був створений цілий світ, який відразу ж став рідним для мільйонів читачів.
Майбутня легендарна письменниця народилася в містечку під назвою Чиппинг Сотбері, розташованому в графстві Глостершир (Англія). Крім батьків близьким і рідним людиною для Джоан завжди була її молодша сестра Ді (Діана). Як вважається, саме для неї шестирічна письменниця написала свою першу книгу - дитячу казку про пригоди кролика на ім'я Кролик і міс Бджоли.
Здружитися з молодшою ​​сестрою ще сильніше Джоан довелося через часті переїзди їх сім'ї. Завести постійних друзів було практично неможливо, а тому дівчинки весь свій вільний час проводили разом.
У 1990-му році Джоан Роулінг залишила організацію, в якій працювала до цього і разом зі своїм бойфрендом, і вирішила переїхати в Манчестер. Через якісь неполадки поїзд, в якому їхала дівчина, затримали на чотири години. У цей момент, сидячи в застиглому на місці поїзді, Джоан нарешті чітко уявила собі концепцію роману, ідея якого витала в її голові вже кілька місяців. Як згадувала жінка, все почалося з образу самого Гаррі Поттера, до якого згодом приєдналися і інші персонажі. Приїхавши додому, вона відразу ж почала писати. Таким чином були створені перші глави.
У 1995-му році вона закінчила свою першу рукопис, який незабаром було відправлено ​​в усі більш-менш великі агентства Англії. Їй відмовили 12-ть разів, проте в кінцевому підсумку одне з агентств все-таки наважилось опублікувати книгу. Роман вийшов обмеженим тиражем, але вже незабаром став збирати найрізноманітніші нагороди.
Книги молодої письменниці розкуповувалися мільйонними тиражами, гонорари Джоан буквально за кілька років додали по декілька нулів. У Великобританії, а потім і по всьому світу почалася справжня істерія, пов'язана з ім'ям Гаррі Поттера, яка стала тільки сильніше, після виходу на екрани однойменного фільму.
У 2004-му році Джоан Роулінг стала першим доларовим мільярдером, який домігся подібного успіху за допомогою книг. За свій внесок в розвиток британської літератури Роулінг була нагороджена «Премією Хьюго», Орденом Британської імперії, а також стала кавалером Ордена почесного легіону і володаркою величезної кількості інших нагород.
Крім семи книг, які безпосередньо склали історію Гаррі Поттера і його друзів, Джоан Роулінг написала і видала ще кілька романів так чи інакше пов'язаних з чарівним світом Хогвартса. Так, в 2001-му і 2008-му роках світ побачили книги «Фантастичні звірі і де їх шукати», «Квідич крізь віки», «Казки барда Бідла», «Гаррі Поттер: передісторія», які стали згідним додатками до романам про юного чарівника. Таким чином, читачі повинні були краще зрозуміти світ, в якому існує даний персонаж.

понеділок, 27 липня 2020 р.

                                       

Іван Федорович Гнатюк 

(1929 – 2005) 

Народився 27 липня 1929 року в селі Дзвиняча Кременецького повіту Волинського воєводства (нині Збаразького району Тернопільської області) у бідній селянській сім’ї. Після закінчення сільської п’ятирічної школи Іван Гнатюк вступив до Кременецького педагогічного училища. І тут був перший арешт.
Коли його арештували, йому було лише шістнадцять. З того часу й бере початок хресна дорога поета Івана Гнатюка.
Основні мотиви поезії Івана Гнатюка – це вболівання за чистоту людської душі, утвердження справедливості, чинності, відданості в дружбі, любов до рідної землі, краса рідної природи, творча праця, кохання.
Окремі вірші поета перекладено білоруською, естонською, іспанською та російською мовами. Для україномовного читача перекладав польських, білоруських, сербських поетів.
Автобіографічна повість Івана Федоровича Гнатюка «Стежки-дороги» − це розповідь про мужніх борців з тоталітарною системою, які в жахливих умовах каторги знаходили силу і мужність відстоювати свій внутрішній світ і залишатися людьми.
За автобіографічну повість «Стежки-дороги» Іван Федорович Гнатюк у 2001 році удостоєний Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка.
Помер поет на 76 році життя у місті Борислав Львівської області.

вівторок, 21 липня 2020 р.


Ернест Міллер Хемінгуей

(1899 –1961)

21 липня 1899 року народився Ернест Міллер Хемінгуей - американський письменник, журналіст, лауреат Нобелівської премії з літератури 1954 року. Автор творів «Прощавай, зброє!», «По кому дзвонить дзвін?», «Свято, яке завжди з тобою», «Старий і море» та багатьох інших.
Ернест Хемінгуей народився в родині лікаря і домогосподарки в привілейованому передмісті Чикаго. Він ріс впертим хлопчиськом і робив тільки те, що хотів. Він не став музикантом, як хотіла його мати, і не вступив до університету. Замість цього відразу після школи переїхав до дядька і влаштувався в місцеву газету журналістом. У перший же день Хемінгуею дістався сюжет про пожежу - результатом став відмінний репортаж і пропалений костюм.
Коли почалась Перша світова війна, Хемінгуей дуже хотів потрапити на фронт, але через поганий зір його не брали в армію. Тоді юнак записався шофером-добровольцем Червоного Хреста - і так опинився на фронті в Італії. Хемінгуей відзначився на війні, витягнувши з-під вогню італійського снайпера. Сам при цьому отримав більше двохсот поранень, з яких ще довгий час в госпіталі витягали осколки.
Улюбленим містом Хемінгуея завжди залишався Париж. Письменник вперше приїхав туди зі своєю першою дружиною в 1921 році. Щасливе час, проведений в Парижі, пізніше втілилося в книгу спогадів «Свято, яке завжди з тобою» (1964).
Ернест Хемінгуей був популярний у жінок. Чергове нове захоплення часто закінчувалося шлюбом. Таким чином, письменник був одружений чотири рази. У нього було троє синів від перших двох дружин.
Хемінгуей взяв активну участь в Громадянській війні (1936-1939) в Іспанії на боці республіканців, які боролися з генералом Франко. У найважчі дні війни Хемінгуей не виїжджав з міста, обложеного фашистами. Враження від війни лягли в основу одного з найвідоміших романів автора - «По кому дзвонить дзвін» (1940).
Останні роки Хемінгуей багато пив, страждав від депресії і манії переслідування. Його намагалися примусово лікувати, але від цього ставало тільки гірше. Жінка ховала від чоловіка його улюблені рушниці. Не допомогло. 2 липня 1961 року Хемінгуей, не залишивши передсмертної записки, застрелився в своєму будинку в Кетчумі (штат Айдахо). Так само пішли з життя його батько і брат.

понеділок, 20 липня 2020 р.

                                                 
  20 липня - Міжнародний день торта
\
20 липня, весь світ відзначає найсолодше свято – Міжнародний день торта!
Це солодке свято присвячене миру і дружби і між людьми, народами і цілими країнами. Воно й не дивно, адже складно знайти людину від малого до великого, яка б не любила торт. Всі урочистості, дні народження, ювілеї, весілля та інші свята просто немислимі без нарядних, смачних, багатоярусних, листкових, кремових, бісквітних, величезних, солодких, позитивних тортів.
Але, мабуть, головне призначення торта – це можливість бути з’їденим в урочистій і святковій обстановці за чашкою чаю в колі друзів. Тому саме торт був обраний символом дружби і миру для багатьох країн, які і вирішили відзначати Міжнародний День торта. Це свято проходить під девізом “I CAKE YOU”, що означає “Я прийду до тебе з тортом”.
Вперше на міжнародному рівні День торта був проведений у 2011 році. Ініціатором цього солодкого і демократичного свята став “Міланський Клуб” Королівства Любові – міжнародне некомерційне співтовариство музикантів, кулінарів та інших захоплених творчих людей.
Мета свята була в поширенні по всій Землі ідей миру і дружби через культуру. Цю цікаву ініціативу підтримали багато країн. У цей день було спечено перший у світі спільний багатонаціональний торт, у приготуванні якого взяли участь люди з цих країн.

середа, 20 травня 2020 р.

            20 травня - Всесвітній день бджіл.
Бджоли - маленькі комахи, які несуть людству величезну користь і в той же час мають потребу в захисті і турботі. 
Більшість основних сільськогосподарських продовольчих культур потребує бджіл та інших запильниках. У всьому світі вимирання бджіл є актуальною проблемою. 
В цей день в 1734 році народився Антон Янша - словенський бджоляр, засновник сучасного бджільництва. Метою цього дня є визнання ролі бджіл та інших запилювачів для здорової екосистеми. Здавна бджолу шанували в Україні та й у всьму світі, оскільки неймовірно смачний та корисний мед завжди був чудовим джерелом вітамінів та ліками від багатьох хвороб.
Цікаві факти про бджіл:
Бджола - єдина комаха, яка виробляє їжу, яку людина може вживати в їжу без додаткової обробки.
Бджоли запилюють більше 170 видів рослин.
Бджола запилює від 50 до 100 кольорів за один виліт за медом.
Медоносна бджола повинна з'їсти близько семи або навіть дев'яти кг меду, щоб зробити 450 г бджолиного воску.
Медоносні бджоли спілкуються один з одним за допомогою своєрідних «танців» - так вони передають напрям і відстань до квітів.
Середньостатистична бджола здатна зробити тільки 1/12 частини чайної ложки меду за все життя.
Вважається, що бджоли існують на землі 15 млн років, оскільки бджолу знайшли застиглою усередині бурштину.
Збереження бджіл - це збереження біорізноманіття на планеті. 
У світі налічується понад 20 000 видів бджіл.

понеділок, 18 травня 2020 р.

                                         

18 ТРАВНЯ- МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ МУЗЕЇВ

Це свято з'явилося в календарі в 1977 році.З тієї пори його відмічають понад 150 країн.
Музеї в нашому житті, житті наших дітей- це дуже важливо.Будь яка музейна інформація- це історія, яка надихає.
Прийнято вважати, що через музеї суспільство висловлює своє ставлення до історико-культурної спадщини, і з цим важко не погодитись. Збираючи і зберігаючи пам’ятки матеріальної і духовної культури, вони ведуть велику науково-освітню та освітньо-виховну роботу.
Сьогодні музеї є безцінними джерелами пізнання, які освячують наше долучення до культурно-історичних цінностей і духовних реліквій. Саме завдяки їм відбувається дбайливе збереження та популяризація самобутнього спадку рідного народу та краю.